ЧУГАЇНКА, и, ж., діал. Зменш. до чугаїна. Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком (Коцюб., І, 1955, 341); На плечах, на сивій чугаїнці білів сніг (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 349).