ЧОХЛА, и, ж., розм. Те саме, що манжета 1. Іде козак улицею, чохлами махає (Сл. Гр.); Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова, .. сорочка тонесенька, вишивана до самих чохол... (Вовчок, І, 1955, 182); Перед ним опинилася маленька жінка у довгій чорній спідниці і білій кофточці, з сірими чохлами нарукавників по лікті (Рибак, Час.., 1960, 317).