ЧАКЛУНКА, и, ж., заст., розм. Жін. до чаклун. Стара чаклунка давала воду, зілля приворотне, заспокоювала молодицю: - Напувай його щодня зраночку і ввечері, але знай: не підкориться він тобі скоро (Шиян, Баланда, 1957, 177); Є ж у хлопця тітка Василина, яка, мов сина, любить сироту, та біда в тому, що тітка - чаклунка (Стельмах, І, 1962, 138).