ЦОКОЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до цоколь 1; // Який є цоколем. Іноді з каменю викладають тільки нижню, цокольну частину паркана, зверху якої проходить легкий дерев'яний штахет звичайного типу (Жилий буд. колгоспника, 1956, 23); Вся цокольна частина мінарета заново облицьована мармуровими блоками (Веч. Київ, 1.ХІІ 1967, 4).

Цокольний поверх - поверх, розташований на висоті цоколю. Вестибюлем пишно іменується частина коридора на цокольному поверсі поміж парадними дверима та сходами (Шовк., Людина.., 1962, 239).

2. Прикм. до цоколь 2.