ЦИГАРКА, и, ж. Паперова трубочка (гільза), набита з одного боку тютюном для куріння. Дмитрик затягнувсь цигаркою і почервонів увесь од їдкого диму, аж очі слізьми забігли (Коцюб., І, 1955, 132); - Ох ти ж горенько, спаси Христос мою душу,- ніяк не міг вгомонитися старий, набиваючи в люльку тютюн. Оксен, бачачи його мордування, витяг пачку цигарок «Новий Харків», подав старому: - Куріть мої (Тют., Вир, 1964, 439); Кардаш плигнув на землю, подякував шоферові і почастував його цигарками (Жур., Звич. турботи, 1960, 4); // Те саме, що самокрутка. Отож спинилися. Курці безсонні З махорки, бакуну та вергуну Поскручували цигарки гігантські (Рильський, І, 1956, 242); Ми встали. Встали і пішли.. Ішли алеями, палили цигарки-самокрутки (Ковінька, Кутя.., 1960, 67).

Курити цигарку див. курити1; Скручувати (скрутити) цигарку див. скручувати; Смикнути цигарки див. смикнути; Смоктати цигарку див. смоктати; Ссати цигарку див. ссати; Тягти (тягнути) цигарку див. тягти.