ЦІДИЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що цідилко. Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (Н.-Лев., II, 1956, 283); Біля порога на кілку - глечик, металевий блискучий цідилок (Тют., Вир, 1964, 358); *Образно. На плечі сідав дощ. Надокучливий, як мошкара. Небо розвішало дірявий цідилок, а він просіював і просіював літній сум... (Гуц., Скупана.., 1965, 252).