ФІРМАН, а, ч., діал. Візник (у 1 знач.). Втім, зирк, аж возик заїжджає.. Край фірмана гайдук куняє, А фірман луска батогом (Фр., X, 1954, 336); Ще й за фірмана сказала, що воліла би, якби він їхав у звичайній народній одежі (Март., Тв., 1954, 256).


ФІРМАН, у, ч. У деяких мусульманських країнах - указ правителя, звернений до його підданих. Закінчивши читати султанський фірман, Осман-паша склепив повіки (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 405); - Турецький султан видав фірман, щоб її [каву] пили всі правовірні, - поясняв Грохольський (Тулуб, Людолови, І, 1957, 9).