ФОРШТЕВЕНЬ, вня, ч., мор. Крайня носова частина судна, носовий брус, що є продовженням кіля. Тесляр теше дуба й бука з - захватом. Стовбури цих дерев підуть на зміцнення кіля й форштевня (Ю. Янов., II, 1958, 140); Крейсер сів кормою глибоко в воду, одночасно піднявшись угору форштевнем (Трубл., Шхуна.., 1940, 127); - В носовій каюті біля форштевня протікає (Довж., Зач. Десна, 1957, 448).