ФОРТИФІКАЦІЯ, ї, ж. 1. Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. - Фуль - великий теоретик і знавець фортифікації... В його планах все було передбачено... Так він мене запевняв (Кочура, Зол. грамота, 1960, 75).

2. Галузь військово-інженерної справи, що розробляє конструкції та способи будівництва військових споруд, оборонних укріплень. Колись завод був маленький. Виготовлені тут гармати стоять у музеї фортифікації в Ленінграді (Ком. Укр., 7, 1968, 37).

3. Зведення укріплень, оборонних споруд. Мистецтво фортифікації; // Укріплення, оборонна споруда. Нові фортифікації.