Тлумачний словник української мови
ФЕТР, у, ч. Тонка щільна повсть найвищого сорту, з якої виготовляють капелюхи, валянки тощо. З коротких волокнинок [бавовняних], або підпушку, виробляють вату для медичних потреб та одягу, штучний фетр (Техн. культ., 1956, 217).