СНІГ, у, ч. Атмосферні опади у вигляді білих зіркоподібних кристалів чи пластівців, що становлять собою скупчення таких кристалів. Зима без снігу - літо без хліба (Укр.. присл.., 1955, 100); По улиці вітер віє Та сніг замітає. По улиці попідтинню Вдова шкандибає (Шевч., II, 1963, 143); Надворі йшов лапатий сніг, неначе в повітрі літали горобці (Н.-Лев., VI, 1966, 348); Сніг падав безшелесно й рівно (Рильський, І, 1960, 125); *Образно. Промениста ромашка запорошила снігом увесь лан (Кучер, Дорога.., 1958, 142); * У порівн. Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом (Коцюб., І, 1955, 361); // Суцільна маса таких опадів, що лежить на поверхні чого-небудь. Лечу, лечу, а вітер віє, Передо мною сніг біліє (Шевч., І, 1963, 241); Яка гарна буде та гора взимку серед чорних лісів, коли її вкриє білий сніг (Н.-Лев., VII, 1966, 78); По ровах, де ще недавно лежали сніги, стояла густа і чорна, як дьоготь, вода (Тют., Вир, 1964, 99); *У порівн. Синіли невеличкі ліски, чорніли хуторки, за ними піски, мов сніги, біліли і виблискували (Мирний, І, 1954, 256); На столі білий як сніг обрус, добірні страви й напитки (Л. Укр., III, 1952, 472); // Холодний край. Ти нас з України Загнав, голих і голодних, У сніг на чужину Та й порізав (Шевч., І, 1963, 249).

@ Боятися, як торішнього снігу - зовсім не боятися. [Микита:] Гляди, щоб я тебе іноді, бува, не мазнув по губах!.. [Маруся (регоче):] Ох лишенько! Я ж тебе так точнісінько боюсь, як торішнього снігу (Кроп., І, 1958, 79); - Ну й язик у тебе.. Гляди, Іванові скажу. - Боюсь я його, як торішнього снігу, - стрепенулась Марійка, і на зібраних устах її заворушилась упертість (Стельмах, II, 1962, 26); Було (буде, є) [стільки] користі (потіхи і т. ін.), як з (із) торішнього снігу - зовсім не було, не буде, немає користі, потіхи тощо. - Добре, ясновельможна княгине, добре! Прийду та допоможу тобі, хоч і з мене певно буде користі, як з торішнього снігу (Н.-Лев., VII, 1966, 114); - Якби не гукати на вас, не думати за вас, то було би з вашої роботи стілько потіхи, як із торішнього снігу (Фр., І, 1955, 60); Вічний сніг див. вічний; До білого снігу - дуже довго, тривалий час. - Я вам, дядьку Савко, як дам, то до білого снігу не забудете (Зар., На.. світі, 1967, 268); До глибокого снігу - до глибокої зими. - Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (Стельмах, І, 1962, 72); До [першого] снігу - до початку зими. - Справив їй святешні чоботи, так вона їх, звиняйте, вже і в будень тягає і навіть тепер, до снігу, носить (Стельмах, II, 1962, 21); Зимою (взимку) снігу не дістанеш див. діставати; Орати носом сніг див. орати; Побіліти, як сніг див. побіліти; Потрібний (потрібен), як торішній сніг див. потрібний; Сніг куриться див. куритися1; Як сніг на голову див. голова.