РЯТІВНИЙ, а, е. 1. Те саме, що рятувальний. Розсікаючи хвилі, швидко мчав до баркаса рятівний катер (Шиян, Переможці, 1950, 60); Хлопчик цупко вчепився в кинутий йому рятівний круг (Мокр., Слід.., 1969, 32).

^ Рятівний пояс див. пояс.

2. Який дає, приносить рятунок або сприяє рятунку. Ззаду заговорив кулемет. Кущі попереду здалися Варварі рятівним, недосяжним укриттям (Перв., Дикий мед, 1963, 245); Він подав своєчасно рапорт. Цього рятівного папірця підшили до справи як доказ його юридичної невинуватості (Мур., Свіже повітря.., 1962, 173).