РОМАНЕЦЬ, нця, ч., зневажл. Те само, що роман1. - Наплодилося до ката у вас таких, що пишуть повісті та романці і усякі теревені (Кв.-Осн., II, 1956, 249).


РОМАНЕЦЬ, нця, ч., рідко. Пестл. до роман2. Росте зіллячко романець... Кращий парубок, як вдовець (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 324).