РЕМІЗКА, и, ж., текст. Робочий орган ткацького верстата, який здійснює підняття та опускання ниток основи. Він різав, а дружина ткала. Два верстати були завжди заправлені, а ремізки поскрипували інколи й за північ (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 45).