Тлумачний словник української мови
ПУТРЯ, і, ж. Страва з ячної крупи й солодкого квасу. Тут їли.. На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу (Котл., І, 1952, 72); Їдять [в раю] галушки, вареники, сало, ковбаси, капусту, локшину та путрю (Вишня, І, 1956, 286).