ПРОСКУРА, и, ж. Білий хлібець особливої форми, що використовується в православному богослужінні. У кого гроші є, тому піп і проскуру дає (Укр.. присл.., 1963, 221); - І вас просить моя матушка на чай після служби, - сказав о. Артемій до писарші, подаючи їй шматочок проскури (Н.-Лев., IV, 1956, 54); Горпина йшла поруч, роздавала жебракам - кому крашанку, кому - шматок проскури (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16).