ПОЛУНОЧНИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто довго не лягає спати, займається чим-небудь до пізньої ночі. Коли Сашко Чайка повернувся від Василя Васильовича, йому відчинив двері дід Савелій. - Полуночники, полуночники, - забурмотів спросоння дід (Донч., II, 1956, 365).