ПОЛОТЕНЦЕ, я, с. 1. Те саме, що полотно 1. [Маруся (перебиває):] Ось годі, мамо, а то ви будете тут плакатись, а в городі чиїсь свині вбілять ваше полотенце (Вас., III, 1960, 82); - Попрядуть люди, погнити не дадуть [прядиву]. Та й викине [Ониська] на весну полотенця шматків чималенько (Головко, II, 1957, 24).

2. Частина мережки, яка являє собою широку смугу ажурного візерунка та розділяє групи дірочок у ньому. Рапорт у третьому ряді складається, як і в першому, з двох полотенець та двох стовпчиків (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 20).

3. Перетинка на лапці водоплавного птаха.

4. спец. Зменш.-пестл. до полотно 6.