ПОЛИВАЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до поливальник. Посеред молоденького парку.. стоять з відрами поливальниці (Довж., III, 1960, 453); Це в степу увостаннє суховії метуть. До щитів розподільних поливальниці йдуть (Шер., Дружбою.., 1954, 12).

2. Посудина для поливання, подібна до відра з кришкою, у яке впаяна трубка. Йому раптом не сподобається стара садова поливальниця, якою роками всі користувались, і він уже проектує іншу (Гончар, Таврія, 1952, 242); Рубін узяв мітлу, замів біля порога, полив з великої поливальниці бузок (Сенч., На Бат. горі, 1960, 20).