ПЕРЛИ, ів, рідко ПЕРЛА, рел, мн. 1. (одн. перла, и, ж., рідко перло, а, с.). Перламутрові зерна кулястої або неправильної форми, що утворюються в черепашках деяких морських та прісноводних молюсків; використовуються як коштовна прикраса. - В моїй [пташиній] утробі - Якби ти знав отсе! - Є перла так велика, Як струсове яйце! (Фр., XI, 1952, 91); З морського дна ми [робітники] добуваєм перли, Зробили рай ми з рідної землі; Самі ж мремо старцями, як і мерли (Граб., І, 1959, 494); [Ярослав:] Які алмази, перли чи смарагди Дорожчі нам від вірності і правди..! (Коч., Я. Мудрий, 1946, 68); - Що то за дивний і розкішний край [Поділля]: грунт родючий, ріки повноводі, навіть перли колись виловлювали в протоках Дністра (Стельмах, І, 1962, 406); * Образно. Серце плаче... Перла сліз, важкі й криваві, ронить (Сос., II, 1958, 85); * У порівн. Гарно було у садочку після дощу: пташечки щебетали, дерево порозправляло свої віти, краплі роси, як розсипані перли, скрізь по траві і на листах блищали і висвічувались (Стор., І, 1957, 276); Перед очима - зелена корсетка, червона спідниця, знадний з усмішкою погляд, червоні, як кармазин, уста, з котрих виглядає рядок дрібних, як перли, зубів... (Мирний, І, 1949, 199); // Коштовна прикраса, намисто з таких зерен. Білі перли й коралі білу шию гнули (Чуб., V, 1874, 156); [Командор:] Дозвольте, щоб я сам поклав сі перли на гордовиту сю голівку (Л. Укр., III, 1952, 348).

@ Метати (розсипати) перли (перла) перед свиньми - те саме, що Метати бісер перед свиньми (див. бісер).

2. (одн. перл, а, ч.), перен. Найкращі зразки чого-небудь, найвидатніші мистецькі твори і т. ін. Якби не було у цих оповіданнях авторських додатків, та мова всюди була чисто народня, то вони б були такими самими перлами, як «Харитя», «Ялинка», «П'ятизлотник» (Мирний, V, 1955, 383); Скільки не розсипав я перлів своєї красномовності, діда я, видимо, переконати не міг (Хотк., II, 1966, 361).