ПАСТУХ, а, ч. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття - то пастухи розпалили вогнище (Хотк., І, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Донч., II, 1956, 62).