ПАРНОКОПИТИЙ, а, е. 1. Який має в копиті два однаково розвинених пальці (про ссавців). До великої рогатої худоби належать корови й бики. Це - парнокопиті тварини з масивним тулубом (Зоол., 1957, 159).

2. у знач. ім. парнокопиті, тих, мн. Ряд травоїдних ссавців, що мають у копиті два однаково розвинених пальці. Кабан належить до ряду парнокопитих (Зоол., 1957, 159).