ОСТРОГА, и, ж. 1. Металева дужка з зазубреним або гладеньким коліщам, прикріплена до задника чобота верхівця, якою при потребі підганяють коня. Шрам стиснув коня острогами (П. Куліш, Вибр., 1969, 115); Капітан Косачов дав острогами під боки коневі. Кінь стрілою плигнув уперед (Збан., Між.. людьми, 1955, 28).

2. Роговий загострений виріст на лапах у деяких птахів, переважно самців, що є засобом захисту або нападу.