ОПАЛКА, и, ж., діал. 1. Мішок або торба для годівлі коней у дорозі; рептух. Недалеко від порога стояли сани і розпряжена пара коней. Перед ними висіла причеплена до дишла опалка, а в ній січка з вівсом (Гжицький, У світ.., 1960, 81); Під'їхавши до скирти, Полікарп чіпляє коням опалку, а сам - за вила. Швидко накидає солому (Зар., На.. світі, 1967, 91).

2. Кошик.

3. Невеличкі ночви.