НЕНАВИСТЬ, і, ж., до кого - чого і без додатка. Почуття великої неприхильності, ворожості до кого-, чого-небудь. В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки, нехіть до своєї хати (Коцюб., І, 1955, 26); Данило збагнув, що в ньому закипає ненависть (Коп., Лейтенанти, 1947, 102); // Вороже ставлення до кого-небудь. Класова ненависть визискувачів і звірячий шовінізм імперіалістів сполучилися в одне (Еллан, II, 1958, 103); - Тільки ненависть, тільки помсту, тільки смерть мусить зустріти ворог на радянській землі! (Панч, Іду, 1946, 7).