НАПУВАЛКА, и, ж. Посудина, з якої напувають худобу, птицю; поїлка. В курнику встановлюють годівниці й напувалки (Зоол., 1957, 128); Напувають корів з індивідуальних напувалок (Хлібороб Укр., 7, 1966, 17).