НАМИСТИНА, и, ж. Одне зерно намиста. Всі дівчата кинулись збирати розсипані намистини (Н.-Лев., І, 1956. 417); *У порівн. Сльози перлинисті, як ті намистини, .. котилися по її змарнілому обличчю (Речм., Весн. грози, 1961, 186).