НАГОЛОВОК, вка, ч. 1. Верхня частина капелюха, картуза, шапки.

2. діал. Заголовок. Я переконався, що найулесливіші похвали доходили до мене від тих, що знають мої твори лише з наголовків і ніколи не читали їх (Ірчан, II, 1958, 459).