МОСТИНА, и, ж. Одна з дощок підлоги, мосту. Раз у суботу - тоді мені пішов сімнадцятий рік - мати мене замкнула, а я підняла мостину та й вилізла з-під комори (Стор., І, 1957, 92); 3 класу подуло свіжим холодком - сьогодні мили мостини (Вас., І, 1959, 219); Через міст тягнуться підводи, вантажні машини.. Під бородатими копитами битюга глухо гудуть мостини (Панч, На калин. мості, 1965, 119).