МАШТАЛІР, а, ч., заст. Візник. Мій машталір, в'яхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати (Стор., І, 1957, 225); Дрібно цокотять по брукові колеса відкритого ландо, туго натягує віжки машталір (М. Ол., Леся, 1960, 94).