МАРЖИНА, и, ж., діал. Худоба. - Маю всього одно паця [порося] й корівку, а отже би-м зараз на маржину побожив [забожився] (Март., Тв., 1954, 67); Зелені полонини, де чабани колись випасали маржину, стали місцем гарячих бойових сутичок (Скл., Карпати, II, 1954, 317).