ЛЯЛЯ, і, ж., розм. 1. Дитина (звичайно мала). Що можна лялі, того не можна мамі (Мирний, II, 1954, 129); Ось іде мама... А біля мами - ляля... Лялі - років шість (Вишня, І, 1956, 398); * У порівн. Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло (Шевч., II, 1953, 60).

2. Те саме, що лялька 1. Продавщиця в білому халаті моїй онучці лялю подає (Сос., Близька далина, 1960, 100).