КІРХ, КОРХ, корха, ч., заст. Міра довжини, що дорівнює ширині долоні, або чотирьох пальців. Дощ, як затявся, і трохи не на корх лежало на шляху пилу (Мирний, II, 1954, 300); Підіймись на кірх (Барв., Опов.., 1902, 65); Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити (Сл. Гр.).