КУРІННЯ, я, с. 1. Дія за знач. курити1 1. - Він мені, доню, віку вкоротив на тридцять літ отим курінням (Збан., Морська чайка, 1959, 27); - Ні, курити не можна. На верхній палубі є місце для куріння (Ткач, Моряки, 1948, 117).

2. Те саме, що куриво 2. Запашний та білий стовп куріння підіймався вище й вище (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 33); Опинившись у костьолі, він мимоволі замилувався.. з розкішних ікон, .. корогов, що танули в хмарах ароматичного куріння (Тулуб, Людолови, І, 1957, 149).