КРУТОЯР, у, ч. 1. Глибокий яр, балка з крутими схилами. Він зірвався цієї ночі по камінню в якийсь крутояр і пошкодив ногу (Гончар, І, 1954, 113); Крутояром, ліском.. до самісінького Жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (Речм., Весн. грози, 1961, 55).

2. рідко. Те саме, що урвище; круча (у 1 знач.). Як меч, блищав у тьмі чорних крутоярів Потік Дніпра (Бажан, І, 1946, 163).