КРИН, у, ч., заст. Лілея. Рожевим крином процвіти [земле]! (Шевч., II, 1953, 291); [Тірца:] І зацвіте Сіон весняним крином, і знов поллється молоком і медом земля обітована (Л. Укр., II, 1951, 160).

@ Сельний крин див. сольний.