КОЧЕГАР, а, ч. Робітник, що обслуговує печі парових казанів. Бувши за кочегара на винокурні, не стерпів [Павло Никодимович] якоїсь образи й люто побив поміщицького управителя Северина Ярошевського (Крот., Вибр., 1959, 21); Кочегар жбурляв його [вугілля] в криваву горлянку паровоза (Мик., II, 1957, 251).