КОРАБЕЛЬ, бля, ч. 1. Велике морське судно. До самої хмари З щоглистими кораблями Палає Скутара (Шевч., І, 1951, 202); На синьому морі плив здоровий корабель (Н.-Лев., II, 1956, 233); Велика Вітчизна веде у моря Із мирним добром кораблі (Мас., Київ. каштани, 1954, 35); * Образно. Комбайнер.. упевнено веде свій корабель (Рад. Укр., 9 .VIII 1949, 2).

@ Брати (взяти) на абордаж корабель див. абордаж; Палити (спалити) свої (за собою) кораблі - робити рішучий крок, після якого неможливе повернення назад. Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра (Л. Укр., І, 1951, 268).

2. Те саме, що Повітряний корабель. Прислухаючись, Саша помічає, що корабель уже вирівнявся, він іде тепер у хмарах на повний хід (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 133).

^ Космічний (міжпланетний) корабель - апарат, будова якого дає змогу робити польоти в космічному просторі. Радянська людина на космічному кораблі здійснила політ у космос (Рад. Укр., 14.IV 1961, 1); Юрій Гагарін їде по космодрому до гігантського міжпланетного корабля (Рад. Укр., 16.IV 1961, 3); Повітряний корабель - великий, важкий літак або дирижабль. Це комфортабельна чотиримоторна машина.., справжній повітряний корабель (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 20).