КОНСИСТОРІЯ, ї, ж. 1. У дореволюційній Росії - установа з церковно-адміністративними й судовими функціями, що підлягала єпархіальному архієреєві. - Коли б ще часом діло не дійшло до консисторії, бо тоді доведеться продати й воли й коники,- сказав отець Харитін (Н.-Лев., III, 1956, 182); Написали [селяни] листа до консисторії, і отцю Миколою, кажуть, трохи перепало від архієрея.. за треби (Стельмах, І, 1962, 266).

2. У католицькій церкві - нарада кардиналів з участю папи. На засіданню папської консисторії прийшло до бурхливих сцен (Фр., II, 1950, 146).