КОЛІЙ, я, ч. 1. Той, хто коле (забиває) свиней. Я там лементувала, наче порося під ножем у колія, - мабуть, на третій вулиці було чути! (Крим., Вибр., 1965, 377); - Ходім та показуйте,- розпорядився колій, щоб не гаяти часу, бо мав сьогодні ще в одного господаря кабанця колоти (Іщук, Вербівчани, 1961, 431).

2. Ніж, яким колють свиней. Вхопивши однією рукою за ногу, валив [батько] і зразу ж вивертав догоричерева найбільшого кабана і ..миттю вбивав у його серце вузького, кров'ю вибіленого колія .Стельмах, І, 1962, 22).

3. іст. Учасник коліївщини. Ляхи постерегли, що тільки горстка одна.. коліїв такий розрух вчинила (Стар., Облога.., 1961, 55).