КЛЕПАЛО, а, с. 1. Молот або молоток для клепання. Ще роса з житів не спала, Ми взяли бруски й клепала і з зорі Гострим коси, в ручку йдем, Колос під ноги кладем (Щог., Поезії, 1958, 139).

2. Шматок заліза (часто забитий у колоду), на якому клепають що-небудь. Поклавши косу на клепало, Андріяка вдарив по ній молотком (Гончар, Таврія, 1952, 226).

3. рідко. Те саме, що калатало. Тихо знову. Заткали зорі далечінь шовкову. В клепала б'ють невтомні сторожі... (Рильський, II, 1956, 88); Проспівали перші півні, вийшов сторож, ударив раз, удруге в клепало (Л. Янов., І, 1959, 52).

4. заст. Било (див. било1 1). Велів тривогу бить в клепало, Щоб військо к бою виступало (Котл., І, 1952, 230).