КАТРАГА, и, ж., розм. Курінь (переважно на пасіці). Отець Степан спав у катразі, причинивши двері (Н.-Лев., III, 1956, 21); Скоро починалась весна тепла і бджолу з омшаників заходжувались виймати, зараз переїздив [дід] жити в цей гайок, у катрагу, і вже рідко коли й зазирав додому (Гр., II, 1963, 334); Чмель виніс з катраги миску свіжого щільнику, де копошилося з десяток чорно-жовтих ос (Тулуб, Людолови, II, 1957, 251).