КАПСУЛЬ, я, ч. Металевий ковпачок із речовиною, що вибухає від удару й запалює пороховий заряд у набої, снарядній гільзі тощо. - Пора гранату,- простогнав Сашко,- не забудь вставити капсуль... (Ю. Янов., І, 1954, 100); Гриша запевняв, що це ракета і що коли розбити капсуль, ракета підійметься вгору і там розсиплеться чудовим фейєрверком (Сміл., Сашко, 1957, 38).