КАМЕДЬ, і, ж. Те саме, що глей2. Камедь, що витікає з уражених рослин, з продуктом виділення хворих чи ушкоджених тканин (Укр. бот. ж., XVII, 5, 1960, 93); Дерева черешні й вишні при сильному обрізуванні в один рік хворіють на витікання камеді (Сад. і ягідн., 1957, 223).