КАБАКА, и, ж., заст. Нюхальний тютюн. Доставши з халяв, хто ріжок з кабакою,- та нюхають та чхають; а хто люльку.. смокче (Кв.-Осн., II, 1956, 199).

@ Кабаки втерти (дати) кому - покарати, побити когось. - Не кваптесь лиш: ще на славу Втру я вам кабаки (Г.-Арт., Байки.., 1958, 73).