ЗАКЛЕПКА1, и, ж. Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з'єднання окремих деталей шляхом розплющення другого кінця. Багато вузлів автомобіля мають деталі, які з'єднані між собою заклепками (Автомоб., 1957, 341); Котельники карбували рубці і клепали заклепки (Донч., III, 1956, 413); * У порівн. - Тимку, я тебе любитиму, з усіх доріг виглядатиму, - тихо проговорила Орися, ніжно беручи його за ..руку, на долоні якої, як заклепки на плугові, виблискували мозолі (Тют., Вир, 1964, 279).


ЗАКЛЕПКА2, и, ж. Те саме, що заклепування.