ЕКСТРАВАГАНТНИЙ, а, е, книжн. Який привертає увагу своєю незвичайністю, своєрідністю і не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормі, моді. Швидко і звично стала вона одягати свій костюм, - на диво сміливий і екстравагантний (Собко, Запорука.., 1952, 94); // Незвичайний, чудний, химерний (про людину). Софі розсміялася: - Ви вважаєте мене екстравагантною? Так не забудьте ж, що я виховувалася в Парижі... (Бурл., Напередодні, 1956, 185).