ДРАЧ, а, ч. 1. розм. Те саме, що драчка 1. Ми ті, що платимо податки, Собі ж лишаєм труд і плач, Котрім державні всі порядки є тільки кривда, тільки драч (Пісні та романси.., II, 1956, 187).

2. діал. Просорушка. Спритний Омелян хитромудро переплів ремінням крупорушку, драч, вальці, січкарню і керат [кират] (Стельмах, Хліб.., 1959, 116).