ДИТИНЕЦЬ1, нця, ч. Центральна укріплена частина староруського міста, огороджена стінами; кремль, замок. Шаргородське городище складається з двох частин - більшої частини «кромного города», де проживало міське населення, і меншої частини «дитинця», або замка, де жив феодал (Археол., VIII, 1953, 22).


ДИТИНЕЦЬ2, нцю, ч., розм. Хворобливий стан у вагітних жінок і малих дітей, який супроводиться судорогами і втратою свідомості.