ДВОТАВРОВИЙ, а, е, техн. Такий, у якого поперечний розріз має вигляд двох паралельних смуг, з'єднаних посередині тонкою стінкою. Проводились порівняльні дослідження клепаних і зварних двотаврових балок при статичному і ударному навантаженнях (Розв. науки в УРСР.., 1957, 475).